Загальні поради щодо емоційного добробуту хлопчиків, дівчаток та підлітків, які постраждали від ситуації збройного конфлікту

Основами психосоціального добробуту є:

  • Забезпечення прав та доступу до основних потреб (їжа, житло, засоби для існування, медичне обслуговування, освіта, громадянська активність).
  • Почуття безпеки, яке забезпечується проживанням у безпечному та дружньому середовищі, з сім'єю або опікуном з цього навколишнього середовища.

Коли цей добробут порушується через війну або гуманітарну кризу, це може вплинути на психологічний та соціальний розвиток дітей і підлітків.

Як допомогти дітям і підліткам відчувати себе в безпеці і захистити їх від більшої шкоди
Doctores
Рекомендації для членів сім'ї та опікунів
Familia
Актуальна інформація для біженців з україни з дітьми та підлітками

Які реакції ми можемо спостерігати у хлопчиків, дівчаток та підлітків?

Кожен хлопчик, дівчинка та підліток по-різному реагують на складні ситуації. Деякі реакції є нормальними на початку, проте якщо вони не зникають протягом приблизно 1 місяця, тоді потрібна допомога експерта-професіонала або звернення у центр первинної медичної допомоги.

Ці реакції і поведінка не завжди проявляються однаково у хлопчиків, дівчаток та підлітків, і можуть виникати внаслідок впливу травмуючих ситуацій або будь-якої форми насильства (сексуального, гендерного, торгівлі людьми тощо).

Можливо, за час, проведений в дорозі, щоб дістатися сюди, ви, або діти чи підлітки, які подорожували разом з вами, могли зазнати впливу травмуючих ситуацій, які залишили після себе певні емоційні наслідки.

Найголовніше в цей час - це щоб тебе вислухали, а також відчути турботу, підтримку, тепло і прихильність. За будь-яких ознак того, що ви стикалися з травмуючою ситуацією, обов’язково зверніться по допомогу. На цьому сайті є список контактів, куди саме ви можете звернутися по допомогу.

Хлопчики та дівчатка віком від 0 до 3 років

  • схильні більше, ніж зазвичай, триматися якнайближче до своїх батьків.
  • починають поводитися як у молодшому віці.
  • помітно та раптово міняють свої звички щодо сну та харчування.
  • більше плачуть або стають більш дратливими.
  • починають боятися того, чого вони не боялися раніше.
  • схвильовані і мають труднощі з концентрацією.
  • Вони або не зацікавлені гратися або граються тільки протягом короткого періоду часу.
  • граються в повторювані ігри або грають агресивно і жорстоко.
  • можуть бути дуже упертими або занадто вимогливими.
  • можуть бути дуже чутливими до реакцій інших.

Хлопчики та дівчатка віком від 4 до 6 років

  • схильні більше, ніж зазвичай, триматися якнайближче до своїх батьків або починають активно звертатися до інших дорослих.
  • можуть почати вести себе як діти молодшого віку, наприклад, смоктати палець або впісюватися (страждати енурезом).
  • раптом перестають розмовляти.
  • помітно зменшують або підвищують свою активність.
  • припиняють гратися взагалі або граються лише в повторювані ігри.
  • тривожаться та бояться, що станеться щось погане.
  • страждають від порушень сну (наприклад, їм сняться жахіття); мають зміни в харчовій поведінці.
  • почуваються розгубленими.
  • їм важко сконцентруватися.
  • Іноді можуть брати на себе ролі дорослих.
  • стають більш дратівливими.

Хлопчики та дівчатка віком від 7 до 12 років

  • зменшують або збільшують свою фізичну активність.
  • почуваються і поводяться розгублено.
  • уникають соціальних контактів.
  • багаторазово розповідають про подію.
  • відмовляються ходити до школи.
  • відчувають і демонструють страх.
  • відмічають, що у них погіршилася пам'ять, концентрація і увага.
  • страждають від змін у сні і апетиті.
  • стають більш агресивними, дратівливими або неспокійними.
  • страждають від соматичних дискомфортних відчуттів (фізичні симптоми, пов'язані зі стресом).
  • переживають за інших постраждалих.
  • відчувают провину, схильні до самокритики.
  • страждають енурезом (нетриманням сечі).

Підлітки

  • відчувають сором або провину.
  • переживають за інших постраждалих людей.
  • можуть бути глибоко занурені у себе.
  • відчувають зміни у стосунках з оточуючими.
  • почуваються розчарованими.
  • стають гіперчутливими.
  • мають схильність до ризикованої поведінки.
  • можуть вести себе агресивно або зухвало по відношенню до влади чи опікунів.

Члени сім'ї та опікуни

Члени сім'ї та опікуни також переживають гуманітарну кризу, тому у них можуть бути різні реакції, такі як:

  • Не відчуваєте себе в змозі впоратися з ситуацією, перебуваєте у стані відчаю.
  • Важко спілкуватися з дітьми та підлітками.
  • Відчуття виснаження, проблеми з концентрацією уваги
  • Зміни у харчовій поведінці, режимі сну та догляду за собою
  • Фізичні негаразди (головний біль, біль у м’язах, біль в животі і т.д.).
  • Страх, сум або дратівливість.

Туробота про себе це не егоїзм, це відповідальність. Це означає, що ви можете бути ефективними, щоб допомагати іншим.

Уникати надмірної інформації: Важливо бути добре проінформованим, але перегляду новин один-два рази на день достатньо. Бажано уникати безперервного перегляду новин та влаштовувати паузи для відключення від джерела інформації.Коли ми слідкуємо про інформацією, треба намагатися вибирати також і позитивну інформацію.

Деякі основні рекомендації для турботи про себе:

  • по можливості, знайдіть простір для відпочинку та відключення і дозвольте собі висловити емоції.
  • просіть про допомогу, коли вам це потрібно і делегуйте свої обов’язки іншим дорослим, якщо не відчуваєте в собі сили.
  • Намагайтеся дотримуватися основних звичок по догляду за собою, які дадуть вам відчуття стабільністі та збережуть здоров'я (гуляйте на свіжому повітрі, виходьте на природу, проводьте час з друзями...), наведіть порядок у думках, частіше кажіть собі: «я роблю все, що в моїх силах».
  • Наскільки це можливо, зосередьтеся на практичній інформації і переконайтеся, що ви не перевантажуєте себе поганими новинами.

Основою для хорошої підтримки

Адекватна підтримка з боку членів сім’ї та опікунів у найближчому оточенні є найважливішим фактором для розвитку дітей та підлітків і відновлення після важких переживань.

Треба мати на увазі, що емоції можуть передаватися, тому дорослий є емоційним орієнтиром для дитини.

Основою для хорошої підтримки є:

  • ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ: Наскільки це можливо, намагайтеся створити відчуття безпеки, без почуття страху і поза небезпекою (як фізичною, так і психологічною) у своїх стосунках та своєму фізичному оточенні.
  • СТАБІЛЬНІСТЬ: Якщо дозволяє навколишнє середовище, то зробити передбачуваність і послідовність на соціальному, емоційному і фізичному рівнях.Якщо ви будете послідовними та турботливими у ставленні до дитини або підлітка, ви зможете завоювати їхню довіру.
  • ДОГЛЯД: Намагайтеся, за можливості, бути доступними та спроможним задовольнити потреби дитини або підлітка турботливо та послідовно.

Як допомогти дітям і підліткам відчувати себе в безпеці і захистити їх від більшої шкоди

Хлопчики та дівчатка віком 0-12 років

  • Забезпечити їм простір, де вони можуть вільно поплакати і покричати.
  • Організації для них моментів відпочинку, щоб вони розслабилися (почитати казку, прийняти ванну).
  • Називати їхні емоції та пояснити, що це нормально, що вони так себе відчувають.
  • Займатися разом з ними різними активностями.
  • Давати їм прості завдання, які вони можуть контролювати самостійно.
  • Встановлення розпорядку дня (час прийому їжі, фізичні вправи). Діти мають бути частиною організаційного процесу та додавати заняття, які їм подобаються (наприклад: читання, гра, малювання тощо).
  • Підтримувати фізичну активність і збалансовану дієту.
  • Послабити трохи обмеження на початку, але важливо, щоб хлопчики і дівчатка продовжували мати обмеження.
  • Поясніть дітям, що відбувається і що буде відтепер, зрозумілою мовою, короткими і простими повідомленнями, спокійно і повільно, але без брехні.
  • Підтримувати зв'язок з членами сім’ї, які далеко, за допомогою технологій. Забезпечення безпечного середовища та позитивної мети.
  • Не залишати дітей з іншими опікунами, яких ви не знаєте і яким не довіряєте, не створивши попередньо безпечного середовища.
  • Захищати дітей від поганих спогадів і трагічних зображень, щоб не створювати у них відчуття занепокоєння, тривоги і страху.

Підлітки

  • Впевнитися, що підлітки отримують підтримку від сім'ї, а також від групи друзів або однолітків
  • Бути доступними для них, але залишити також їм їх власний простір.
  • Забезпечити їм простір, куди вони можуть втекти та «випустити пару».
  • Обговорюючи з ними важкі події, треба намагатися використовувати точну інформацію та заспокійливий стиль викладення, відповідний їхньому віку та навичкам.
  • Підвищення рівня оптимізму, почуття гумору та почуття контролю.
  • Встановлення розпорядку дня з чіткими графіками та залучення підлітків у організацію та виконання повсякденної роботи (приготування їжі, організаційні питання). Забезпечення освітнього супроводу.
  • Допомагати підліткам впоратися з ситуацією.
  • Залучення підлітків до управління певними ситуаціями, які переживає сім'я.
  • Намагатися допомагати підліткам по можливості діяти відповідно до своєї сімейної ролі, тобто не перекладати на них обов’язки дорослих (турбота про маленьких братів і сестер, юридичні формальності, переклади і т.д.) але і не ставитися до них як до маленьких дітей.
  • Забезпечувати фізичні навантаження і дотримання збалансованої дієти.
  • З розумінням ставитися до можливих труднощів у адаптації до нових обставин.
  • Будьте уважні до ризикованої поведінки (вживання наркотиків, самоушкодження, ізоляція…). При будь-яких підозрах слід проконсультуватися з фахівцем та/або Центром первинної медико-санітарної допомоги.
  • Estando atentos a conductas de riesgo (consumo de drogas, autolesiones, aislamiento…), ante las que se deberá acudir a un profesional experto y/o Centro de Salud de Atención Primaria.

Діти віком від 0 до 3 років

Дитина має проблеми зі сном, не хоче лягати спати, не хоче спати на самоті, прокидаєься вночі з криком

  • По можливості, не залишайте дитину спати на самоті.
  • Дотримуйтесь приємного ритуалу перед сном: розповідайте казки, моліться, обіймайтеся тощо.
  • Розкажіть дітям про їх розпорядок дня, щоб процесс засинання був для них зрозумілим та передбачуваним.
  • Передавайте сигнали безпеки (словесні та фізичні).

Дитина стурбована тим, що з її опікуном або членом сім'ї відбувається щось погане.

  • Нагадайте їй, що зараз вона в безпеці, а якщо ні, дайте їй знати, що саме робиться для її безпеки.
  • Займайтеся позитивними справами, щоб відвернути її увагу (читання, ігри тощо).

Не хоче гратися або щось робити. Стан апатії

  • Дайте дитині зрозуміти, що відчувати сум, злість чи занепокоєння - це нормально: «Здається, тобі нічого не хочеться робити»; «Цікаво, чи ти сумуєш»; «Сумувати – це нормально»; «Я залишаюся з тобою».
  • Займайтеся позитивними справами, щоб відвернути її увагу (читання, ігри тощо).

Багато плaче

  • Дозвольте дитині висловити почуття смутку.
  • Допоможіть дитині висловити свої почуття.
  • Дати їй надію на майбутнє (у що вона буде грати, плани, харчування тощо)

Хлопчики та дівчатка віком від 4 до 6 років

Бояться, що погані речі будуть продовжуватися

  • Поясніть різницю між подією та спогадами про цю подію.
  • Передавайте зрозумілі сигнали безпеки на данний момент, розмовляючи з дітьми про основні потреби, які вже є покриті.

Мають питання щодо смерті та жалоби

  • Дайте їм прості відповіді і можливість запитати.
  • Зрозумійте, що у цьому віці діти не мать уявлення про те, що смерть незворотна (Малювання є хорошим інструментом для дітей, щоб передати почуття жалоби).
  • Дозвольте їм брати участь у культурних ритуалах жалоби.
  • Говоріть їм правду про смерть близької людини, поясніть це, але мовою, яку вони можуть зрозуміти.

Дитина не говорить, мовчить або має труднощі з тим, щоб висловити те, що її турбує

  • Допомагайте дітям самовиразитися за допомогою ігор та малювання.
  • Використовуйте слова, що описують почуття, щоб перевірити, як діти себе відчувають.
  • Заохочуйте їх висловлюватися, але не тисніть на них.

Хлопчики та дівчатка віком від 7 до 12 років

Відчувають відповідальність за те, що сталося

  • Дайте їм можливість розповісти про свої проблеми. Запевніть та поясніть, чому це зовсім не їхня вина з раціональних причин (політичних, історичних, практичних...).

Неодноразово переказують або відтворюють подію

  • Дайте їм можливість переказати/відтворити, як вони хотіли б бачити свою реальність відтепер.

Спантеличені тим, що сталося

  • Проясніть будь-які непорозуміння та пропонуйте чіткі пояснення того, що насправді відбувається, кожного разу, коли дитина запитує.
  • Уникайте подробиць, які можуть налякати дітей, намагайтеся заспокоїти їх і підтвердити точну ситуацію щодо безпеки на данний момент.
  • Не втрачайте терпіння через повторення питань або тем, які також хвилюють іншого опікуна (його реакція має важливе значення для розвитку концептуалізації ситуації для дитини).
  • Пояснювати, що буде відбуватися (наприклад: де ви будете жити, в яку школу ви будете ходити, що ви будете їсти тощо).
  • Нагадайте їм, що є люди, які працюють над забезпеченням безпеки сімей, і що вони можуть попросити додаткової допомоги, якщо вони потребують її.

Підлітки

Кидають виклик та схильні до ризикованої поведінки або самоушкодження

  • Допоможіть підліткам зрозуміти, що кидати виклик світу – це небезпечний спосіб висловити сильні почуття, як-от гнів.
  • Зверніть увагу на ризиковану поведінку, таку як споживання наркотиків або самоушкодження.
  • Уникайте гострої реакції на їхній гнів, оскільки це призведе до подальшої ізоляції підлітка.
  • Зверніться до фахівця-експерта та/або до Центру первинної медико-санітарної допомоги.

Бояться спогадів про те, що сталося і своєї реакції на це

  • Скажіть їм, що дуже яскраві спогади є звичайним явищем і що спогади також можуть бути у вигляді звуків, запахів, відчуттів чи навіть емоцій.
  • Поясніть, що спогади можуть виникнути раптово, і викликати відчуття, ніби все це повторюється.
  • Поясніть, що читання новин і перегляд повторюваних зображень у ЗМІ можуть посилити страхи.

c) Хвилюються за інших вцілілих та інші родини

  • Поговоріть про їхні проблеми та підтвердьте їхні страждання. Підкресліть, що це не їхня вина і що це поза їхною зоною відповідальності.
  • Визначте проекти, які є важливими і відповідають віку підлітка, якими вони зможуть займатися.

ОРГАНІЗАЦІЇ, ДО ЯКИХ ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Провінційні номера телефонів організацій Державної мережі притулків:

ЯК ПОДАТИ ЗАЯВУ НА ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ:

АДРЕСИ ТА НОМЕРИ ТЕЛЕФОНІВ

Цілодобова інформаційна лінія уряду Іспанії (іспанською та українською мовами)

Надзвичайні ситуації (цілодобово)

Національна поліція (цілодобово)

Насильство по відношенню до жінок (цілодобово): Безкоштовна та конфіденційна допомога постраждалим

Фонд АНАР (ANAR)

  • Психологічна, соціальна та юридична консультація (для сімей та шкіл): 0034 600 50 51 52 (цілодобово)
  • Прямий телефон довіри ANAR (для дітей та підлітків): 0034 900 2020 10 (цілодобово)
  • Чат ANAR цілодобово (для сімей, дітей та підлітків), який ведуть психологи, які спеціалізуються на роботі з дітьми, при підтримці юристів та соціальних працівників (конфіденційно та безкоштовно українською мовою): www.anar.org

Іспанський Червоний Хрест "Червоний Хрест слухає тебе": безкоштовна та анонімна служба психосоціальної підтримки та супроводу (Понеділок-п’ятниця з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00)

Якщо ти почуваєш себе в небезпеці:

  • 112 (цілодобово)

Якщо ти дитина і почуваєш себе в небезпеці:

Послуги для громадян: Державні послуги та управління адміністративними процедурами

ПОСОЛЬСТВА ТА КОНСУЛЬСТВА УКРАЇНИ В ІСПАНІЇ

Посольство: Calle Ronda de Abubilla, 52, 28043 Мадрид

Консульства Мадрид: C/ Ronda de Abubilla, 52, 28043 Мадрид

Консульства Барселона: C/ Numancia, 185, Bajos II, 08029 Барселона

Офіційні сайти міст та автономних спільнот

У співпраці з del Programa de Psiquiatría Transcultural del Hospital Vall d'Hebron

Navegador

Webs OficialesAndalucía

Navegador

Webs OficialesAragón

Navegador

Webs OficialesPrincipado de Asturias

Navegador

Webs OficialesIslas Baleares

Navegador

Webs OficialesCanarias

Navegador

Webs OficialesCantabria

Navegador

Webs OficialesCastilla-La Mancha

Navegador

Webs OficialesCastilla y León

Navegador

Webs OficialesCataluña

Navegador

Webs OficialesExtremadura

Navegador

Webs OficialesGalicia

Navegador

Webs OficialesLa Rioja

Navegador

Webs OficialesComunidad de Madrid

Navegador

Webs OficialesRegión de Murcia

Navegador

Webs OficialesComunidad Foral de Navarra

Navegador

Webs OficialesPaís Vasco

Navegador

Webs OficialesComunidad Valenciana

Navegador

Webs OficialesCeuta

Navegador

Webs OficialesMelilla